XVI Міжнародної наукової конференції "Китайська цивілізація: традиції та сучасність"
Kiev, 30 November 2021
Modern model of the socio-economic development of China
CHINA, FROM NEW DEMOCRACY TOWARD ECOLOGICAL SOCIALISM AND ECOCIVILIZATION (New Full Texte)
CHINA,
FROM NEW DEMOCRACY TOWARD ECOLOGICAL SOCIALISM AND ECOCIVILIZATION[1]
Santos
Queirós, António.
ORCID iD 0000-0002-1241-5831
Doctor of
Philosophy of Sciences, Professor
Researcher of
Environmental Philosophy and Ethics
Center of
Philosophy of University of Lisbon
School of
Arts and Humanities of the University of Lisbon
Portugal
This essay aims to analyze the environmental changes that have occurred in the People's Republic of China during the twentieth and twenty-first centuries. Crucially, this analysis necessitates questioning whether Western political hermeneutics is an adequate framework for understanding the People's Republic of China. A historical perspective is essential: if the People's Republic of China represents a new historical experience of democracy and socialism, then Western political hermeneutics is inherently inadequate for its comprehension. Chinese political philosophy, from its classical roots to its modern iterations, provides the necessary tools for analyzing these challenges and interpreting China's own framework of understanding. Our research identifies a significant historical element in modern Chinese philosophy. Historically, Confucianism, Taoism, and Mohism often remained outside the official sphere of imperial politics, while Legalism dominated as the prevailing political philosophy serving the imperial state. Following the 1911 revolution, China's political philosophy was fundamentally shaped by progressive institutions and leaders, from Sun Yat-sen to the Communist leaders. While classical thinkers focused primarily on educating citizens, Sun Yat-sen's Kuomintang aimed to achieve national progress through a novel political system and a new political philosophy: the Three Principles of the People. Subsequently, the Communist Party and its allies promoted a new vision, evolving from New Democracy to Socialism with Chinese Characteristics and, more recently, to Ecological Socialism and the project of Ecocivilization. The evolution of political economy has been a key factor in determining different periods of environmental evolution within the state. Consequently, this essay will examine the political philosophy of major CPC figures and the socialist state's official statements, comparing established Western hermeneutic paradigms with the developing Chinese political philosophy.
Keywords:
Philosophy of Nature, Political Philosophy, Environmental crisis. New Era.
Ecocivilization
КИТАЙ ВІД НОВОЇ ДЕМОКРАТІЇ ДО ЕКОЛОГІЧНОГО СОЦІАЛІЗМУ
ТА ЕКОЦИВІЛІЗАЦІЇ [1]
Сантуш Кейрос, A.
ОРСІД іД 0000-0002-1241-5831
Доктор філософських наук, Повний професор
Дослідник екологічної філософії та етики
Центр філософії Лісабонського університету
Факультет мистецтв Лісабонського університету
Португалія
Це має на меті охарактеризувати екологічну трансформацію КНР у 20/21 століттях.
У цьому сенсі необхідно поставити під сумнів, чи
адекватні західні концептуальні
рамки політичної герменевтики для розуміння Китайської
Народної
Республіки_КНР.
Історична перспектива є вирішальною: Якщо Китайська Народна Республікапредставляє новий історичний досвід демократії та соціалізму, то західна концептуальна основа політичної герменевтики не є адекватною для розуміння Китайської Народної Республіки_НРЧ. Критичним ресурсом для аналізу цієї апорії є політична філософія, від її класичних коренів до сучасних внесків політичної філософії, з яких Китай створює свою власну герменевтику. Наш дослідницький шлях виявив унікальність філософських думок сучасного Китаю. У минулому конфуціанство, даосизм і мохізм не були філософією імператорського двору, і філософи залишалися осторонь і дивилися всередину. Легалізм був панівною політичною філософією, синкретичною філософією, яка служила феодальному суспільству. Після революції 1911 року ядро політичної філософії було сформовано сучасними політичними інститутами та лідерами, від першої Республіки до різних періодів Китайської Народної Республіки. Завданням класичних філософів було політичне виховання влади та народу. Доктрина Сан Мін Чу Гоміндана Сунь Ятсена з трьома принципами людей хотіла виконати цю історичну місію. Досягти цього пропонують Комуністична Партія та Єдиний Фронт із 8 демократичних партій, від Нової Демократії до Соціалізму з Китайською Специфікою. З цієї причини це дослідження зосереджується на внеску та працях політичної філософії головних діячів КПК та соціалістичної Держави. Політична парадигма західної герменевтики порівнюватиметься з теоретичною концептуалізацією китайських політичних теорій. Ключові слова: Філософія Природи, Політична Філософія, Екологічна Криза, Ера
